"Мене періодично люто бомбить від розмов на тему "навіщо вчитись", "навіщо зубрити"...

Пам'ятаєте, як у дитинстві вели щоденник для друзів? Мабуть, такий зошит був у кожного – яскравий, з безліччю різнокольорових наліпок, написи різнобарвними шрифтами… За його оформленням можна було проводити години, і заповнювався він з особливою старанністю.

В цьому різнобарвному зошиті були питання та завдання для друзів, які треба було виконати, серед них залишити подарунок та зробити сюрприз. Для цього формувалися спеціальні паперові конвертики з відповідними підписами. В них могли бути наліпки, іграшки Kinder, загини з написами – усілякі різноманітні забавки. Погодьтесь, це було надзвичайно захопливо!

Якщо для багатьох з нас це було лише забавкою, то в американських школах такі зошити широко використовують у освітньому процесі. Навчальний прийом навіть має спеціальну назву – Lapbook.

Саморобка, присвячена культурі Шотландії

Що таке Lapbook

Лепбук (з анг. lap – коліно, book – книга) – це саморобна інтерактивна папка чи зошит, в які збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали з певної теми вивчення. Лепбук обов'язково має різні за розміром кишеньки, вставки, рухливі деталі, віконця, міні-книжечки тощо з цікавою інформацію щодо предмету вивчення.

Історія життя Фріди

Лепбуки можуть створюватись сумісно з педагогом, індивідуально чи групою учнів. В останньому випадку вчитель має чітко розподілити завдання між школярами.

Головна перевага лепбука в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком. Це дозволяє структурувати інформацію, активно долучатися до навчального процесу і проявляти творчі здібності школярів. Завдяки цьому процес пізнання стає дійсно захопливим!

«Марко Поло: історія відкриттів визначного мандрівника»

Навіщо потрібен Lapbook

Використання лепбуків у навчальному процесі особливо актуальне в умовах впровадження Нової української школи. Такий метод дозволяє здійснювати навчання у ігровій формі і має наступні переваги:

Учень має можливість по своєму бажанню організувати інформацію з теми, що вивчається і краще зрозуміти і запам'ятати матеріал. Це особливо допомагає у навчанні дітям-візуалам.

При необхідності можна повторити вивчене у будь-який зручний час. Просто відкрити лепбук і переглянути зроблену своїми ж руками книжку.

Такий спосіб навчання дозволяє напрацьовувати навичку самостійного збору, відокремлення та систематизації інформації. Таке вміння особливо важливе для людей сучасного інформаційного суспільства.

Якщо лепбук виконується сумісно у групі, такий метод навчання сприяє розвитку комунікаційних навичок, командної взаємодії тощо.

Лепбук, присвячений темі Стародавнього Єгипту

Як зробити Lapbook власноруч

Для цього знадобляться такі матеріали:

аркуші картону (для заготовки основи);

папір (білий, кольоровий, для квілінгу, розмальовки тощо);

олівці, кольорові ручки, маркери для підписів та розфарбовування;

ножниці (звичайні та фігурні);

клей ПВА, скотч, степлер;

декоративні елементи (наліпки, світлини, малюнки, пувиці тощо).

Майстер-клас створення власного лепбуку

Етапи створення саморобки:

Вибір теми. Тематика лепбуку може бути як загальною, так і вузькою: присвячена певним визначним подіям, літературному твору, темі тижня тощо. На уроках географії можна зробити лепбук на тему «Епоха Великих географічних відкриттів» або присвятити окремому мандрівникові, наприклад, Марко Поло тощо.

Складання плану. Перед тим, як переходити до створення проекту, треба попередньо спланувати що саме має бути у лепбуці. Адже це не просто книжка з малюнками. Її зміст повинен творчо розкривати тему.

Створення макету. Аби зміст майбутнього лепбуку був читко розкладений по полицях, в якому порядку і де саме будуть розміщені складові проекту.

Підготовка складових. Чим більше складових саморобки, тим вона цікавіша. Так, для матеріалів можна заготовити спеціальні фігурні конвертики, 3D-листівки, пазли, кишеньки-книжечки чи гармошки, висувні чи обертаючі деталі, дверцята чи віконечка, блокнотики з чистими аркушами для приміток тощо.

Поєднання основи та складових. Створити ідею – половина діла, адже кінцевий результат залежить не тільки від якості підібраного матеріалу, а й від охайності оформлення. Тому при створенні лепбуку треба докласти зусиль, щоб намалювати та приклеїти всі складові акуратно.

Як показує практика зарубіжних шкіл, лепбукінг – ефективний освітній метод, який дозволяє розвивати різносторонню творчу особистість. Адже не дарма його широко використовують в навчальних закладах Італії, Франції, США, Великої Британії тощо.

Джерело: https://naurok.com.ua

«Коло вибору» – вправа для подолання конфліктів

Добірка матеріалів, створених за рекомендацією фахівців НУШ

Авторські розробки заготовок та презентації

Нова українська школа, у межах обов’язкового онлайн-курсу для вчителів початкової школи, пропонує вправу «Кола вирішення проблеми, або кола вибору». Це спосіб подолання конфліктів, які неминуче виникатимуть у школярів. Методика пропонує декілька варіантів виходу із ситуації, наприклад:

Домовся
Обговори
Почекай і охолонь
Попроси вибачення
Переключись на інше
Зупинись
Залиш так, як є
Зіграй у гру

Ці слова кріплять на круглих паперових чи фетрових заготовках та розміщують у класі (по колу, наприклад, у формі квітки). Кожен учень може використати цю вправу, коли виникає потреба. Методика містить різні формати та способи втілення. Ваші колеги вже викладають свої варіанти заготовок для «Кола вибору». Ви можете ознаймитися з ними за посиланнями, наведеними нижче.

Тема: Вправа «Коло вибору» матеріали для друку. Тема «Діти»Автор: Прокопчук Валентина Миколаївна
Про матеріал: Вправа «Коло вибору» в даний час набуває особливої актуальності. Багато вчителів підходять до оформлення свого класу креативно і намагаються проявити індивідуальність. Можливо, комусь стане у пригоді і моє бачення такого кола вибору.

Тема: Заготовки до «Кола вибору»
Автор: Кисіль Алла Миколаївна
Про матеріал: «Корисні підказки» є одним з найулюбленіших навчальних мультфільмів учнів. Тому це «Коло вибору» створене саме на його сюжеті. А 9 секторів кола можна виготовити з кольорового паперу або фетру.

Тема: Презентація «Коло вибору». На допомогу вчителям початкових класів
Автор: Черній Алла Анатоліївна
Про матеріал: Тематична презентація «Коло вибору» створена на допомогу вчителям початкових класів для вирішення конфліктних ситуацій між дітьми. Тема присвячена домашнім улюбленцям – котикам, що сприятиме вихованню в дітей любові до тварин та всього живого.

Тема: Коло вибору для НУШ (Інтегроване навчання. Наскрізні вміння)
Автор: Несторук Оксана Вікторівна
Про матеріал: Дана розробка містить малюнки для дизайну «Кола вирішення проблеми, або кола вибору». Нова українська школа пропонує дану методику як спосіб подолання конфліктів серед учнів. Перед школярами постає вибір, яку стратегію обрати у вирішенні певної конфліктної ситуації. Варіанти виходу із ситуацій:

«Переключись на щось інше» – змінити тему розмови в інше більш позитивне русло.
«Я речення» – висловлення власної думки, емоцій, переживань.
«Камінь, ножиці папір» – вирішить миттєво, як поділитись іграшкою, книгою чи чимось іще. і т.д.

Картинки можна розкласти на кольорових трикутниках, які утворюють коло.

Тема: Вправа «КОЛО ВИБОРУ» (матеріали для виготовлення)
Автор: Загороднюк Ірина Сергіївна
Про матеріал: Ознайомтесь, роздрукуйте і разом із своїм класом зробіть «Коло вибору» (за матеріалами НУШ). У презентації подано декілька варіантів – оберіть ті, які Вам сподобалися! Відредагуйте і використовуйте!

Тема: Заготовки до «Кола вибору»
Автор: Яровикова Неля Олексіївна
Про матеріал: Роздруківка містить схематичні зображення для вправи «Кола вибору». Власне схему можна виготовити у вигляді квітки з різнокольоровими пелюстками. Якщо використовуєте матеріал для роботи з першокласниками, роздрукуйте його, виріжте самі або долучіть до цього дітей. Пелюстки також підготуйте зарані. Розповідайте дітям про варіанти вирішення конфліктів! Разом з учнями виготовляйте «Коло вибору» і, звичайно, активно ним користуйтесь!

Тема: Матеріали для друку «Коло вибору "Фіксики"»
Автор: Вінніцка Ірина Олександрівна
Про матеріал: Мультфільм «Фіксики» розповідає про побутове життя невеликих чоловічків, які займаються лагодженням різної техніки. Живуть вони теж в ній, харчуючись її енергією. Сюжет цієї історії дуже цікавий, тому легко притягує увагу як маленьких дітей, так вже і дорослих батьків. Почерпнути багато нової інформації – це саме те, що можна зробити, переглядаючи мультфільм. Основними персонажами є самі фіксики і їх друзі – люди.

Головними героями, фіксиками, є невелика сім'я, що складається з батьків (Папус і Мася), дітей (Сімка і Нулик), дідусі (Дедус), а також однокласників старшої дочки (Фаєр, Ігрек, Шпулі, Верта). Іноді з'являється жучок-павучок (Жучка). Завдяки персонажам учні з легкістю запам'ятають правила поведінки та спілкування.

Ви створили власні «Кола вибору»? Додавайте їх до бібліотеки сайту «На Урок», аби якомога більше людей змогло побачити їх, оцінити та використати у своїй

Джерело: https://naurok.com.ua

Дислексія, про яку не говорять – корисна інформація

Дислексія – це неспроможність оволодіти навичками читання текстів, часто супроводжується дисграфією, має декілька підвидів. Але цей недуг ніяким чином не впливає на інтелектуальний потенціал людини. Найвідомишіми дислектиками були і є В.А. Моцарт, Пабло Пікассо, Річард Бренсон, Стів Джобс та багато інших. Хвороба не завадила їм досягти успіху у житті. Але скількох геніїв знищив неправильний підхід у навчанні та вихованні?

Для дітей з таким розладом було створено спеціальні інтернати. Але незабаром учні перейдуть до звичайних шкіл в інклюзивні класи.

Дислексія – хвороба творчих людей

У кар'єрі кожного вчителя є учні, яким хотілось допомогти у навчанні, але не вдалося. У них була дислексія, і в результаті підміни понять хворих дітей переводили до категорії таких, яких нереально навчити хоч чомусь. Можливо, було видно, що учні яскраві, талановиті, мають жагу до знань, але не можуть навчитися найпростішого – читати та писати.

Маємо визнати, що дислексія більш розповсюджена, ніж хтось здогадується, бо офіційна статистика відсутня. Ми відшукали шість фактів про захворювання, які має знати кожен вчитель, аби знайти правильний підхід до учня.

1. Дислексія реальна

Це нейробіологічне відхилення у мозку, яке ускладнює процес навчання читанню чи письму. Не забувайте, що читання та письмо підвладні не кожному, адже не кожен мозок здатен конструювати відповідні зв’язки. Для вчителя це значить, що звичними методами нереально навчити дитину читати. Дислексія кожної окремої дитини може відрізнятися: хтось читає повільно, хтось плутає склади чи букви, хтось після прочитання не зможе відтворити матеріал. Часто такі прояви списують на небажання вчитись, неуважність.

Дислексія, що це? Як бути дислектиком?

2. Візуально дислексія не проявляється

Немає фізіологічних ознак дислексії. Справа у сприйнятті інформації, коли виникають труднощі з правильною інтерпретацією положення слів та букв у рядку. Так, часто відбувається плутання візуально схожих букв (н-и, в-б тощо), і це ще більше ускладнює сприйняття. Проте треба зосередитись не тільки на можливості легкої візуальної інтерпретації слів (адаптовані шрифти, фон), а й на правильній обробці отриманої інформації.

3. Дислексію не можна перерости

Науковці дійшли висновку, що вроджена дислексія супроводжує людину все життя. Але своєчасне втручання (чим раніше, тим краще) допоможе частково чи повністю прибрати її негативні прояви. Дислексію можна ідентифікувати уже у три роки. Відкладати похід до спеціаліста не варто.

4. Дислексія не є ознакою низького інтелекту

Коли дитина з усіх сил намагається читати, розуміти, переказувати, але в неї не виходить, то це не значить, що в неї низький інтелект. Протилежні висновки робляться на основі тестів IQ, які, як правило, низькі. Але не варто плутати причину та наслідок. Низький IQ поширений у дітей, ізольованих системою освіти, бо педагоги, на жаль, не знають, як правильно їх навчати. У дитини з дислексією такий самий потенціал, як і у інших.

Вирок для першокласника

5. Школярі з дислексією чудово сприймають нову інформацію через аудіо

Хочете дійсно допомогти навчатися? Запишіть урок в аудіо чи відеоформаті. Нагадуємо, що дислексія – це не інтелектуальна проблема. Всі учні мають потенціал навчатися добре, важливо знайти правильний метод викладання. Для дислектиків буде оптимальним сприймати інформацію на слух. Не читати книги, а слухати їх аудіоверсії. Учень може розказати блискучий усний твір, але записати його не зможе, зауважте це.

6. Один вчитель може змінити життя дитини з дислексією

Педагог протягом дня більше спілкується з дитиною, ніж батьки. Якщо думати, що прояви дислексії – це відсалість, що унеможливлює сприйняття нової інформації, то можна психологічно травмувати дитину. Учень, який стикається з труднощами у сприйнятті тексту, може стати жертвою булінгу у класі. А якщо ще й вчитель займе не його сторону, є катастрофічно висока можливість, що дитина отримає важку психо-емоційну травму. Після якої блокуватимуться будь-які спроби навчатися, нормально спілкуватися, соціалізуватися.

Але якщо вчитель знайде підхід та допоможе розкрити потенціал учня з дислексією, можливо, саме тоді почне становлення новий Моцарт. У руках педагога важіль, від якого залежить якість життя маленької людини.

Джерело: https://naurok.com.ua/

«Креативність - це значить копати глибше,

дивитися краще, пірнати в глибину,

проходити крізь стіни, запалювати сонце,

будувати замок на піску, вітати майбутнє ».

Поль Торренс

Небагато знайдеться вчителів, яким знайоме поняття «ТРИЗ - педагогіка», не кажучи вже про людей, далеких від освіти. І це при тому, що вперше про ТРИЗ заговорили в середині ХХ століття. Виникає закономірне питання: «Чому»? Ідеї ТРИЗ безперспективні і не мають майбутнього, тоді чому ця система існує і розбурхує уми людей, ось вже більше 60 років? Або дана педагогічна модель настільки прогресивна, що тільки зараз прийшов її час? А може бути, методи ТРВЗ - педагогіки настільки унікальні, що певному колу людей зовсім не вигідно було поширення її в широкі маси, однак, це припущення залишимо на суд істориків.

Історія заснування ТРИЗ педагогіки

ТРВЗ - теорія рішення дослідницьких задач, основоположником якої є винахідник, письменник - фантаст - Генріх Саулович Альтшуллер. Вперше ТРИЗ була апробована в 60-ті роки ХХ століття в гуртках технічної творчості, де проводилося навчання інженерами та педагогами, які пройшли підготовку на семінарах Г. С. Альтшуллера. На цих заняттях дітей вчили творчому процесу: придумувати нові, до тих пір небачені літаки, машини, кораблі, а потім виготовляти їх моделі. Ці творіння брали участь у всіляких конкурсах, як в Радянському Союзі, так і за кордоном. При цьому вони дуже часто ставали переможцями виставок і отримували патенти на винахід. Саме тоді вперше було поставлено під сумнів твердження, що творчий потенціал - це вроджений талант. ТРВЗ - педагоги стверджували, що будь-якої дитини можна навчити творчому процесу. Сьогодні ТРИЗ включають не тільки в шкільний компонент навчальних планів багатьох ліцеїв і гімназій, але і використовується як метод навчання на окремих предметах в загальноосвітніх школах. Така популярність ТРИЗ - педагогіки обумовлена необхідністю становлення нового типу особистості, який би відповідав сучасної інформаційної ери, чого не може забезпечити класична система освіти, сформована на зорі індустріальної епохи.

Сутність теорії розв'язання дослідницьких завдань

ТРВЗ - наука, яка вийшла з технічного середовища, яка сьогодні успішно реалізується в гуманітарній сфері і в першу чергу в освіті. Незважаючи на солідний вік, ТРИЗ - педагогіку сміливо можна назвати інноваційної педагогічної моделлю, першочерговим завданням якої є формування творчої, сміливо мислячої особистості. Сьогодні, напевно, тільки ТРИЗ - рух може похвалитися настільки широким спектром своїх слухачів, починаючи від дошкільнят і закінчуючи спеціалістами вузьких галузей.

«Вчися мислити сміливо!» - Ось основна ідея даної педагогічної системи. Ті, хто один раз зіткнулися з ТРВЗ, не тільки починають інакше мислити і вирішувати поставлені завдання, але і значно змінюють ставлення до світу.

Крім навчання творчої діяльності, в завдання ТРИЗ - педагогіки входить ознайомлення учнів з прийомами творчої уяви, розвиток уміння і навички розв'язання винахідницьких завдань.

ТРВЗ - технології базуються на наступних компонентах:

1. Рішення відкритих завдань

У школі вчать вирішувати завдання, в яких чітко сформульовано умову, є невідоме і конкретний спосіб вирішення. У житті, часто, все не так однозначно: доводиться стикатися з інформацією, яка може зовсім не знадобитися для вирішення завдання, варіантів знаходження невідомого може бути декілька і потрібно вибрати найбільш підходящий, а відповідь може бути зовсім не прогнозований. Вирішенню таких «відкритих завдань» не вчать у школі, цим займається ТРИЗ - педагогіка.

2. Формування творчої уяви

Сьогодні ТРИЗ з упевненістю заявляє, що винахідником може стати будь-яка людина, починаючи від програміста і закінчуючи домогосподаркою. І це не порожні слова. ТРВЗ - педагоги володіють конкретними прийомами, що допомагають розвивати творче, креативне мислення. Познайомитися з ними можна прочитавши книгу П. Р. Амнуель «РТВ - це дуже просто!»

3. Подолання психічної інерції

Приступаючи до вирішення поставленого завдання, наша послужлива пам'ять відразу нав'язує нам звичні відпрацьовані стереотипи знаходження відповіді. Саме це і прийнято називати психічної інерцією, подолати яку допомагають методи розвитку творчої уяви, використовувані в роботі ТРИЗ - педагогами.

4. Розвиток асоціативного та системного мислення

Як це не парадоксально, але саме асоціації допомагають робити відкриття. Для розвитку асоціативного мислення, в першу чергу, треба звільнитися від стереотипів і кліше у свідомості, далі необхідно розширювати сферу асоціацій і на останньому етапі потрібно працювати над побудовою необхідних асоціацій. Цікаву методику розвитку асоціативного мислення пропонує ризький автор А. А. Неретніекс в однойменній книзі.

Застосування ТРИЗ - технологій на практиці

Вас зацікавила ТРИЗ, і ви вирішили спробувати застосувати її на своєму занятті, тоді почніть з введення певних правил, без яких неможливо створити творчу атмосферу в групі, а саме:

1. Рівність учня і вчителя на уроці

2. Повага педагога до особистості дитини

3. Право на помилку, яке має кожна людина

4. Вчитель і учень рука об руку йдуть по дорозі знання і творчості

5. Приклад вчителя - головний вихователь для дитини

Дуже важливо подолати стереотип відносин в класі між педагогом і учнем, на це може піти деякий час. Слід бути терплячим і толерантним по відношенню до тих дітей, які повільно мислять і ваші завдання для них, по - началу, будуть не до кінця зрозумілі. Дитина повинна зрозуміти, що на цьому уроці ви вирішуєте поставлені завдання разом з ним. Не бійтеся сказати, що ви не знаєте відповіді на питання завдання, поясніть, що існують питання, на які ніхто не знає відповіді, і знати все неможливо. Не соромно чого - то не знати, соромно не вчитися.

На перших порах, по - можливості, поділіть клас на групи по 10 - 15 чоловік, і працюйте з кожної по - окремо. Така робота буде більш продуктивною, і допоможе створити довірчу, творчу атмосферу на занятті.

Починайте урок з невеликих головоломок, які допоможуть зосередити увагу і активізувати мислення учнів, наприклад: «Три черепахи повзуть по прямій. Перша говорить: я повзу, а за мною повзуть дві інші. Друга: я повзу, переді мною одна і позаду мене одна. Третя говорить: я повзу, і за мною дві. Як таке може бути? »Вчителю необхідно мати багатий арсенал таких задачок, тому як другий раз її можна буде використовувати тільки в іншому класі і через певний проміжок часу.

Для підготовки до основної частини заняття, вам буде потрібно написання окремого календарного плану, який потрібен буде не для адміністрації, а особисто для вас. Матеріал ви зможете знайти в інтернеті, задавши в пошуковій системі "ТРИЗ - технології».

Отже, зважившись використовувати в своїй роботі ТРВЗ - методи, ви повинні бути готові, в першу чергу, до роботи над собою. До того, що через певний час ви самі станете іншою людиною, інакше будете підходити до вирішення завдань і не тільки педагогічних, але й власних, життєвих. Будьте готові змінити свій світогляд і погляд на інших людей. І повірте, цей «нова людина» буде набагато впевненіше у своїх силах і в самому собі. А першим поштовхом до самовдосконалення нехай стануть для вас слова Річарда Баха: «Скільки життів ми повинні прожити, перш ніж з'явитися перша смутна здогадка, що життя не вичерпується їжею, боротьбою і владою в Зграї. Тисячі життів. А потім ще сто життів, перш ніж ми починаємо розуміти, що існує щось, зване досконалістю, і ще сто, поки ми переконуємося: сенс життя в тому, щоб досягти досконалості і розповісти про це іншим ».

Рябчевська Ірина Джерело: https://lektsii.org/3-9486.html

10 РЕЧЕЙ КОТРІ МОЯ ДИТИНА МУСИТЬ ДІЗНАТИСЬ ДО 10 РОКІВ

Як ретельно ми іноді плануємо подорожі або новий інтер'єр квартири! А як щодо незмірно більш важливої справи - виховання дитини? Чи є у нас продуманий план на цей рахунок? Якщо немає, можливо, вас надихне приклад письменниці і матері двох дітей Ліндсі Мід.

Доброта, порядність, сміливість, стійкість – щось таке люди називають, коли їх питають, чого б вони хотіли навчити свою дитину. Ніби то правильно, але невже це все? Дуже важливо задуматись над своєю "батьківською програмою", а не відповідати поспішно та на бігу, а отже, так і діяти в процесі виховання наших чад. Лідсі склала список із десяти речей, котрі мають засвоїти її діти до десяти років.

Поважай інших. І чоловіків, і жінок. Директриса твоєї школи і бездомний чоловік у метро однаково заслуговують на повагу. Ти вже робиш це, інстинктивно.Будь ласка, ніколи не змінюй цим принципам.

Пустощі і фізична активність - це чудово й весело. Знаю, що «шикаю» на тобе частіше, ніж варто було б, тому що сама люблю тишу, але я працюю над цим. Фізична активність і навіть певна буйність – це абсолютно нормально. Але є і межі - фізичне насильство, - це НЕ нормально. Вкрай важливо зрозуміти, де проходить межа.

Ні означає ні. І крапка. Неважливо, хто говорить «ні» і в якому контексті.

Не приховуй свою чутливість. Ти все переживаєш неймовірно глибоко - хід часу, спогади, любов, втрати. Не приглушуй свої почуття. Ти можеш бути сильною і при цьому чутливою людиною. Насправді багата палітра почуттів робить тебе сильнішим.Це вірно і для хлопчиків, і для дівчаток.

Ти не можеш зробити іншу людину щасливою - ні мене, ні тата, ні сестру. Нікого. І це не твій обов'язок. Ми всі це знаємо, і я сподіваюся, що ти завжди будеш пам'ятати про це. Ти відповідаєш за себе і за своє ставлення до оточуючих, яке, звичайно, може впливати на їх настрій. Але не дозволяй нікому змусити тебе відчувати відповідальність за його або її щастя. Мене робить щасливою знання того, що ти досягаєш успіхів, долаєш труднощі, відчуваєш ентузіазм, радієш життю і живеш усвідомлено.

Звертай увагу на власне життя. У кожному повсякденному моменті дня можна помітити стільки деталей. Нещодавно перед сном ти сказав мені: «Ми ненавидимо те, що хочемо повернути». Я запитала, що ти маєш на увазі, і ти відповів: «У дитячому садку у нас була тиха годна, і я її не любив, а зараз в школі я був би не проти щоденного відпочинку». Але через кілька секунд ти додав: «Ну, хоча б я звернув на це увагу. Думаю, це добре ». Це правда добре. Я ще не навчилась зупиняти час, але я знаю, що коли ми звертаємо пильну увагу на все, що відбувається, навіть повсякденність, то в нагороду отримуємо багаті спогади і дні, повні життя.

Знайди те, що тебе пристрасно захоплює. Неважливо, що це буде, але я не хочу чути від тебе слів «мені нудно». Ніколи. Навколо тебе стільки всього цікавого, що можна досліджувати, пізнавати і відчувати. Я підтримаю будь-яке твоє захоплення, будь ним хокей чи програмування, гра на скрипці - або навіть все відразу! Але ти повинен знайти щось, у що захочеш зануритись з головою.

Гіршим за розбещеність та невдячність не може бути нічого. Я сувора мати, хоча мені важко карати або лаяти. Але якщо я зауважу найменший прояв розбещеності або невдячності, відреагую моментально (і без жодного жалю). У тебе вони бувають рідко, і не схоже, щоб ти був таким від природи. Будь ласка, завжди пам'ятай, наскільки нам пощастило. Жити, як ми живемо кожен день, - величезний привілей. Маленькі недільні сюрпризи, волонтерство, допомога бездомним, записки з подяками - я намагалася показати тобі, яка величезна вдача - жити так, як наша сім'я. Це найкраще щеплення проти розбещеності і невдячності.

Навіть якщо ти не почнеш чогось робити, ти все одно можеш бути неправий. Я завжди пам'ятаю один вислів Мартіна Лютера Кінга: «Мовчання наших друзів ранить набагато більше, ніж слова наших ворогів». Ватажок банди або призвідник бійки винен, але винні й ті, хто пішов за ним. Не бійся протистояти популярним дітям, коли вони будуть робити щось погане. Поки такого не траплялося, але я знаю, що коли-небудь це станеться.

Я люблю тебе, незважаючи ні на що. Помилки - частина життя. Я буду любити тебе, навіть якщо ти помилишся. Щоб навчитися чогось, потрібно відпустити минуле і почати заново. Я показала це на своєму прикладі, може, навіть занадто очевидно: тебе ростить мама, яка не боїться показувати свої слабкості, не боїться зазнати невдачі, вибачитися і почати заново.

Джерело http://klepkainfo.com

Чи варто додавати батьків учнів у друзі на Facebook?
Думки про те, чому батьки учнів не бажані в друзях у соціальних мережах.Facebook та інші соціальні мережі можуть поєднувати людей, розділених океанами та горами. Це інструмент, який робить ближче рідних людей, яких з якоїсь причини розділила доля та розкидала куточками світу. Я люблю проводити час на цьому сайті, знайомитись з людьми, яких у реальності не могла б зустріти з безлічі причин. Це все добре, але я на 100% переконана, що не всіх варто додавати у друзі. Це для мене твердження, яке не підлягає оскарженню, як і те, що вчитель не має дружити у соціальних мережах з учнями та їх батьками.І якщо з першими все більш-менш зрозуміло, то що ж не так з батьками? Начебто ж усі дорослі люди, мають розуміти один одного. Все так, якби не одне «але».Декілька років тому я зробила помилку та почала додавати учнів та їх батьків до себе у друзі. І тут я зрозуміла, що затиснута у лещата, з’явилось враження, що за мною постійно стежать. І кожен мій запис чи слово буде використане проти мене (хоча нічого непристойного на сторінці не було). Що сталося?

Спершу батьки цікавились успіхами дитини, питали домашні завдання та просили пояснити складні моменти теми.

Далі одна з матусь написала та спитала, де я купила помаду, яка у мене на фото профілю.

Далі почали приходити повідомлення про те, що хтось коментує мої студентські фото (було обмеження, що це можуть робити лише друзі).

Далі пішли запитання із серії: «Раніше ви були на фото з хлопцем, а де він зараз? Ви вже не зустрічаєтесь? Така гарна пара…».

А потім сталось таке: мене почали оцінювати на основі моєї соціальної активності. Багато з публікацій обговорювались, щось засуджувалось, від пропозицій вподобати якусь групу чи підписати петицію не було відбою.

Це була остання крапка, але вибратися з такої пастки виявилось не так просто. Як пояснити людям, чому я видаляю їх із друзів? Той період у моєму житті був не надто спокійним…Між школою та особистим життям має бути межаНавіть у соціальних мережах.Багато сказано про те, що вчителі не мають виставляти на публіку своє особисте життя. Не викладайте у соціальні мережі те, що не варто бачити вашим учням. Вчитель – моральний орієнтир та ідеал, так кажуть, правда? Всі чекають, що навіть за шкільними стінами освітяни невтомно підтримують усім відомі стандарти професії.Додаєте когось у друзі – запрошуєте їх у свій дім. Хоча ваша сторінка у соціальних мережах могла б стати місцем, де можна трохи розслабитись, бути собою.Додаючи батьків у друзі, майте на увазі:1. Вони будуть думати, що ви насправді друзіСтосунки між вами та батьками зміняться, зникне умовна межа між вами. Відповідно, по-дружньому, мама чи тато Оленки зможе написати вам навіть опівночі з проханням пояснити ще раз, як розв’язати той чи інший приклад. Вам же не важко, правда? Ви ж друзі. 2. У вас не стане приватного життяБудьте готові відмовитись від свого особистого життя на догоду створення образу, що відповідає очікуванням спільноти. Навіть якщо ви не публікуєте нічого відвертого чи недоречного. Чи готові ви, щоб батьки ваших учнів все бачили? Жарти, які зрозумієте тільки ви та ваша близька подруга, політичні погляди, деталі суспільного та особистого життя, ваші плани на відпустку чи деталі стосунків. Все це прекрасний привід попліткувати про вас. 3. Вони покажуть все своїм дітямНавіть якщо ви обрали тактику додати у друзі не учнів, а їх батьків для вирішення різних питань, то від дітей нічого не приховаєш. Самі батьки будуть показувати та обговорювати з донькою чи сином ваш новий статус чи фото профілю. 4. Ваша сторінка у Facebook може бути використана як зброяЗараз у вас можуть бути прекрасні стосунки з батьками, дітьми, але будьте готовими, що все зміниться. Потенційно деякі моменти вашого особистого життя можуть зіграти не на вашу користь. Уявіть собі ситуацію: ви пішли у кіно з друзями увечері, скажімо, в четвер. Виклали фото, де ви усміхнені та радісні у залі кінотеатру або поруч. А наступного дня ви ставите двійку дівчині за контрольну. Згодом її мама йде скаржитись директору, що оцінку занизили несправедливо, бо вчитель не виспався через похід в кіно (вона ж бо бачила те фото!).Не може бути? Це реальна ситуація. Звісно, не значить, що таке трапиться саме з вами, але небезпека є.Друзі, знайомі з Facebook дають оманливе відчуття близькості там, де має стояти профеcійна межа. Чи готові ви впускати чужих людей у свій світ, втрачаючи одне з небагатьох місць, де ви можете бути собою?Альтернативний вихідЧи значить це те, що ви маєте відмовитись від переваг, які дає соціальна мережа? Звісно ні! Сьогодні досить нерозумно не використовувати на свою користь можливості Facebook. Порада: залиште свою основну сторінку закритою від стороннього ока, перегляньте налаштування приватності, хай друзями в ній будуть ваші реальні знайомі, родичі, колеги та ідейно цікаві люди. Для батьків і учнів створіть окрему спільноту або сторінку. Там ви зберігатимете свій образ вчителя, першокласного спеціаліста. Окрема сторінка для класу дозволить вам ділитися домашніми завданнями, подіями та шкільними оновленнями. Там ви й будете спілкуватися з батьками, що особливо актуально для класних керівників. Вчителі дуже багато часу приділяють своїй професії, тому кожен заслуговує мати приватне життя. Натисніть «видалити запит» та підтримайте здорову професійну відстань.

Матеріали взято з сайту https://naurok.com.ua

Global Educational Discovery

Вчера в 8:42

http://busyteacher.org/16874-how-to-become-the-best-teacher…

5 ПОРАД ВІД УЧНІВ, ЩО ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ЇХ. Цю статтю написав Алекс Страйк, блогер та автор матеріалів сайту «thesis help», що має на меті допомагати учням у навчанні. Він переконаний, що вчитель завжди може стати кращим, ніж є зараз, для кожного учня, головне — уважно дослухатися до нього.

1. Гарний учитель — наполегливий учитель!
У ваших учнів можуть траплятися свої негаразди, невдалі дні, стреси і навіть депресії. Якщо ви помічаєте, що хтось із них почав навчатися гірше, припинив виконувати домашні завдання не поспішайте сваритися та називати його нікчемою і неробою.
Ви можете підтримати його, як близька людина. Варто спокійно поговорити з ним після занять і з’ясувати причину. Розпитайте в учня, що з ним трапилося, підбадьорте його, запропонуйте виконати цікаві творчі завдання.

2. Станьте для них другом, але не надто близьким!
Учням ніколи не подобаються вчителі, які самі поводяться як діти. Дійте професійно, допомагайте учням із навчанням, дослухайтеся до них, обговорюйте події з їхнього життя, але завжди пам’ятайте про свою роль. Навіть якщо ви молодий фахівець, лише на кілька років старший за учнів — не варто вживати жодних сленгових слів. Учням це здаватиметься грубим і непрофесійним.

3. Пов’язуйте уроки з їхнім життям!
Якщо хочете, щоб учні запам’ятовували те, що чують на ваших уроках,— просто спробуйте пов’язати те, про що розповідаєте, з якимись моментами із їхнього життя. Можете, викладаючи матеріал, ілюструвати його життєвими прикладами. Такі уроки будуть значно цікавішими ніж ті, на яких ви намагаєтеся донести до учнів важливість диференціальних рівнянь для науки.

4. Не марнуйте час!
Пам’ятайте, хто ви і де ви. Учням не подобається, коли вчитель починає просторікувати про своє життя, зокрема, наскільки краще все було, коли він був молодшим, якими сумлінними й слухняними були тоді всі учні… Учні прийшли на урок, щоб вивчити щось із предмета — не варто наводити їх на думку, що наступний урок доцільніше прогуляти.
Пам’ятайте, що для учнів час — також важливий ресурс, і вони не прагнуть просиджувати його на уроках, на яких не можна вивчити нічого, крім історій з особистого життя свого вчителя.

5. Більше пояснень!
Не лінуйтеся пояснювати учням матеріал по декілька разів, до того ж — це важливо! — спробуйте пояснювати у різні способи. Іноді учні одразу щось не розуміють, але не через те, що вони такі дурні: можливо, дехто з них просто інакше міркує.
Будьте терплячими та пояснюйте тему знову і знову, доки не переконаєтеся, що кожен учень затямив, про що ви говорите. Ви ж розумієте, як важко їм буде вчитися далі, якщо вони належним чином не засвоять базовий матеріал.

Показать перевод

How to Become the Best Teacher: Students' Advice

Nobody's perfect. And when you are a teacher, it becomes even more difficult to become perfect for ALL your students. It's clear, that we all are different, so your students are, and each of

BUSYTEACHER.ORG

Цікаво вчитися

Що нового?

"Мене періодично люто бомбить від розмов на тему "навіщо вчитись", "навіщо зубрити"...

20 мотиваційних фраз для дистанційного навчання від "Освіторії"

Критичне мислення

https://www.chytomo.com/nush-kozhen-urok-urok-rozvytku-krytychnoho-myslennia/?fbclid=IwAR0dcgeaTvVE4ykMGsCjr2LRpWDSPvvJ6l9tARUkf_BLCJDMyO8LUx1fLYo

9 навичок, які потрібні першокласнику

"Мамочко, ти полежиш зі мною?"

https://freedominspire.com.ua/4017/?fbclid=IwAR3rj6WH1fSQ8rt_hyawzSsBbz5vsiDp9Ko2w4NHQ9KCkSDpjZTL51dxCeg

Книга, яку корисно прочитати не лише педагогам, а й батькам

Навчальні та поведінкові проблеми учнів початкової школи : короткий психологічний довідник-порадник педагога

Як впоратись з дитячим егоїзмом

Дитячий психолог - корисна сторінка на facebook.com

Методичний прийом "Кольорові поля"

Які навички знадобляться людям у майбутньому?

МайбЯку

Як «метод черепашки» допоможе вчителю опанувати новітні технології

Шкільний обід у Японії

http://na-kabluke.com/v-etoj-stolovoj-stoit-skrytaya-kamera-kogda-video-pokazali-lyudi-byli-porazheny-obychnym-obedom/?fbclid=IwAR1bCrJHgSAW9sapBNI6e_rYN1b5es3D85Tx7L78qbytiCWTPpqvMOfXe28